Федеральне бюро розслідувань США вийшло на полювання за анонімним оператором Archive.today – популярного сервісу, що зберігає копії вебсторінок. Причина інтересу спецслужб поки залишається таємницею, але масштаб запиту натякає: це не просто рутинна перевірка.
Повістка, яка мала залишитися секретом
ФБР надіслало канадському доменному реєстратору Tucows офіційну повістку з вимогою розкрити особу власника Archive.today. Документ містить стандартну для таких випадків загрозу: якщо компанія відмовиться співпрацювати, Генеральний прокурор США звернеться до суду для примусового виконання вимоги. Дедлайн – 29 листопада.
Пікантна деталь: повістка мала залишитися конфіденційною. Проте 30 жовтня обліковий запис Archive.today у соцмережі X оприлюднив скан документа, фактично викривши спробу ФБР діяти в тіні. Перші про цю історію написали німецькі колеги з Heise Online.
Tucows, компанія з штаб-квартирою в Торонто та реєстрацією в Пенсильванії, офіційно підтвердила отримання запиту. "Ми рішучі прихильники свободи слова в інтернеті, але коли отримуємо належним чином оформлений запит, виконуємо його, як і будь-який бізнес", – заявили представники реєстратора виданню Ars Technica. Деталі розслідування коментувати відмовилися.
Що хоче знати ФБР
Список запитуваної інформації вражає широтою: ім'я та адреси власника домену, історія користування сервісом, записи дзвінків та повідомлень, платіжні дані, тривалість інтернет-сесій, ідентифікаційні коди мобільних пристроїв, IP-адреси та будь-які інші дані, що можуть ідентифікувати абонента.
Такий перелік типовий для кримінальних розслідувань, але сама повістка не розкриває, якого саме злочину стосується справа. Це породжує десятки теорій – від порушення авторських прав до можливих зв'язків з незаконною діяльністю.
На відміну від публічного некомерційного Internet Archive, справжня особа за Archive.today залишається загадкою вже понад десять років. Сервіс працює з 2012 року через кілька доменів одночасно – archive.ph, archive.is та інші. Офіційний реєстрант вказаний як "Denis Petrov", що, швидше за все, псевдонім.
У застарілому розділі FAQ сказано, що проєкт використовує дата-центри в Європі, фінансується приватно та приймає донати. Кілька непрямих ознак натякають на російське походження засновника, але жодних підтверджень немає.
Бізнес-модель, що дратує видавців
Archive.today працює принципово інакше, ніж Internet Archive. Сервіс не сканує мережу автоматично – користувачі самостійно додають URL-адреси для створення копій. Результат – у "архіві" опиняються повні тексти платних статей великих медіа, що зазвичай доступні лише за передплатою.
Саме це найбільше дратує видавців. На відміну від Internet Archive, який видаляє сторінки за скаргами на порушення авторських прав, Archive.today не має публічної процедури для таких запитів. Американська News/Media Alliance активно бореться з подібними ресурсами – у липні організація домоглася блокування аналогічного сайту 12ft.io.
Поки ФБР мовчить про мотиви розслідування, інтернет-спільнота з тривогою спостерігає за розвитком подій. Якщо анонімність оператора Archive.today буде розкрита, це може стати прецедентом для тиску на інші "незручні" для влади та бізнесу сервіси.